Прозова спадщина Тараса Шевченка, у якій із певною часткою умовності можна відстежити сліди творчого опрацювання інонаціональних літературних зразків, становить найбільш удячний матеріал для порівняльних студій. Польське письменство займає в художньому світі Шевченкових повістей хоч і не провідне, однак доволі важливе місце. На основі вивчення свідчень про коло читання Тараса Шевченка під час заслання доведено можливість його ознайомлення із літературно-критичними публікаціями про повість Юзефа Ігнація Крашевського "Уляна" (1843) в російській періодиці 1850-х років. Розглянуто ймовірність того, що український письменник до арешту 1847 року, крім названої, прочитав також повість "Остап Бондарчук" (1847). Обидва твори згадано в написаній у Новопетровському укріпленні повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали" (1855–1858), в якій вони актуалізуються в інтертекстуальному полі альтернативним розвитком подій. Повісті польського письменника логічно вписуються в коло читання персонажа Шевченкового твору – жінки старшого віку зі складною долею, матері поміщика, яка щиро прийняла нещодавню кріпачку в родинне коло, прикипівши до неї серцем. Застосовуючи традиційні методи компаративістики у поєднанні з інтертекстуальним підходом, автор статті з’ясовує смислову насиченість відсилань українського прозаїка до творів свого польського сучасника. Відлуння повісті "Остап Бондарчук" помічено у прозових творах "Близнецы" (1854 або 1855) та "Художник" (1856). У польському інтертексті повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали" відзначено вірогідний відгомін твору Крашевського "Майстер Твардовський" (1840). Типологічні паралелі простежуються між повістю "Історія кілка в плоті, за вірогідними джерелами складена й записана" (1860), з одного боку, і Шевченковою повістю "Музыкант" (1854–1855), з другого.