Проблематика. Забезпечення оку з імплантованою інтраокулярною лінзою (ІОЛ) планової післяопераційної еметропічної рефракції з похибкою в межах ±0,25 дптр. Мета дослідження. Обґрунтування допустимих ...похибок приопераційної біометрії оптичної системи ока, які дадуть змогу визначати значення оптичної сили ІОЛ з точністю, що забезпечує похибку планової післяопераційної рефракції в межах ±0,25 дптр. Методика реалізації. Передбачається визначення потрібної оптичної сили ІОЛ із результатів приопераційної біометрії оптичної системи ока на етапі після факоемульсифікації патологічного кришталика. Метод визначення потребує точного вимірювання радіуса поверхні рогівки, дистанції від передньої поверхні рогівки до сітківки і дистанції від передньої поверхні рогівки до місця розташування імплантованої в око ІОЛ. Встановлюється допустима похибка визначення оптичної сили ІОЛ, за якої післяопераційна рефракція ока може відрізнятися від планової на величину не більше ±0,25 дптр. Метод дослідження – математичне моделювання в середовищі програми ZEMAX із використанням аризонської математичної моделі ока. На основі встановленої допустимої похибки визначення потрібної оптичної сили ІОЛ обґрунтовуються вимоги до точності вимірювань вказаних вище геометричних параметрів оптичної системи афакічного ока. Результати дослідження. Встановлено, що залежно від розташування ІОЛ в оці пацієнта допустима похибка визначення потрібної оптичної сили ІОЛ для еметропічної післяопераційної рефракції становить від ±0,3 до ±0,42 дптр, а для оптичної системи середньостатистичного ока – до ±0,337 дптр. Доведено, що допустима похибка визначення потрібної оптичної сили імплантованої ІОЛ забезпечується за умови, що геометричні параметри афакічного ока апаратно вимірюються з однаковою для всіх вимірюваних параметрів похибкою в межах ±0,042 мм. Висновки. Результати досліджень дають можливість обґрунтовано визначати вимоги до точності приопераційної біометрії афакічного ока, яка потрібна для забезпечення похибки післяопераційної еметропічної рефракції ока в межах ±0,25 дптр.
Проблематика. Параметричний синтез зум-афокальних оптичних систем для трансфокаторів. Розробка алгоритму габаритного розрахунку чотирикомпонентних зум-афокальних систем з урахуванням габаритних ...обмежень, забезпечення потрібного діапазону зміни кутового збільшення та поля зору трансфокатора, допустимого він’єтування крайніх пучків променів при зміні кутового збільшення в усьому заданому діапазоні. Синтез афокальної системи для стаціонарного об’єктива, вхідна зіниця якого розміщена за афокальною системою. Мета дослідження. Створення універсального аналітичного та придатного до комп’ютерної автоматизації алгоритму розрахунку оптичних і габаритних параметрів компонентів чотирикомпонентних лінзових зум-афокальних систем трансфокаторів. Методика реалізації. Зум-афокальна система представляється тонкими компонентами. Складається система рівнянь, у яких оптичні сили компонентів та відстані між компонентами є невідомими. Із системи рівнянь визначаються величини цих відстаней і оптичні сили компонентів, що забезпечують потрібний діапазон значень кутового збільшення та нульову оптичну силу афокальної системи. При цьому величини оптичних сил компонентів та їх співвідношення повинні забезпечувати додатні значення відстаней між компонентами. Потрібні світлові діаметри компонентів визначаються з урахуванням допустимого він’єтування пучка променів від краю поля зору за допомогою розрахунків кутів і висот нульових променів на компонентах системи. Результати дослідження. Отримано аналітичні залежності, які дають можливість за вихідними даними визначати оптичні сили компонентів та їх взаємне розміщення на всьому діапазоні потрібної зміни кутового збільшення. Показано, що перший компонент має найбільший світловий діаметр, який досягає найбільшого значення при наближенні до максимального значення кутового збільшення в заданому діапазоні. Висновки. Отримані результати дають змогу в аналітичному вигляді здійснювати параметричний синтез чотирикомпонентних зум-афокальних систем з урахуванням вимог до їх габаритів, діапазону зміни кутового збільшення і допустимого він’єтування пучків променів від краю поля зору.
Проблематика. Параметричний синтез зум-афокальних оптичних систем для трансфокаторів. Розробка алгоритму габаритного розрахунку трикомпонентних зум-афокальних систем з урахуванням їх габаритних ...обмежень, забезпечення потрібного діапазону зміни кутового збільшення та поля зору трансфокатора, допустимого він’єтування крайніх пучків променів при зміні поля зору в усьому заданому діапазоні. Синтез афокальної системи для стаціонарного об’єктива, вхідна зіниця якого знаходиться за афокальною системою. Мета дослідження. Створення універсального аналітичного та придатного до комп’ютерної автоматизації алгоритму розрахунку оптичних і габаритних параметрів компонентів зум-афокальних трикомпонентних систем трансфокаторів. Методика реалізації. Зум-афокальна система представляється тонкими компонентами. Складається система рівнянь, у яких відстані між компонентами є невідомими. Із рівнянь визначаються величини цих відстаней, що забезпечують потрібні значення кутового збільшення та нульову оптичну силу афокальної системи. При цьому величини оптичних сил компонентів та їх співвідношення повинні забезпечувати додатні значення відстаней між ними. За допомогою формул кутів і висот нульових променів на компонентах системи та з урахуванням допустимого він’єтування пучка променів від краю поля зору визначаються потрібні світлові діаметри компонентів. Результати дослідження. Отримані аналітичні залежності дають можливість за вихідними даними щодо допустимих поздовжніх і поперечних габаритів афокальної системи визначати фокусні відстані її компонентів та їх взаємне розташування на всьому діапазоні потрібної зміни кутового збільшення. Встановлено, що афокальна система має максимальну осьову довжину при кутовому збільшенні одиниця. Найбільший світловий діаметр потрібен першому компоненту. Діаметр цього компонента досягає найбільшого значення при наближенні кутового збільшення до одиниці. Висновки. Отримані результати дають змогу в аналітичному вигляді здійснювати параметричний синтез трикомпонентних зум-афокальних систем з урахуванням вимог до їх габаритів, діапазону зміни кутового збільшення і допустимого він’єтування пучків променів від краю поля зору.