Мета - проаналізувати дані наукових джерел щодо причин, наслідків, сучасних поглядів на корекцію та профілактику порушень носового дихання. Наведено та систематизовано інформацію щодо особливостей ...будови та функціонування верхніх дихальних шляхів у дітей різного віку. Встановлено причини та наслідки порушення носового дихання. З позицій сучасних міжнародних рекомендацій оцінено принципи корекції порушень носового дихання та розширені погляди щодо можливостей профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів. Висновки. Назальна обструкція в дитячому віці є найпоширенішою проблемою, здатною призводити до негативних наслідків, а слизова оболонка носа в маленьких дітей потребує регулярного догляду і гігієнічного очищення. Застосування нового медичного засобу ПШИК МІНІ дає змогу якісно, ефективно і безпечно зволожувати та очищати слизову оболонку носа дітей у режимі профілактичних, а за потреби, й лікувальних процедур. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Neonatal sepsis (NS) continues to be the one of the major problems in neonatal practice. This is due to the variability of clinical manifestations and, in part, the lack of available diagnostic ...markers that are significantly associated with mortality as a result of neonatal sepsis. The purpose - to study the role of paraclinical markers of myocardial dysfunction in neonates with sepsis. Materials and methods. To achieve this goal, 87 newborns (the main group) with manifestations of a generalized infectious-inflammatory process were under our observation. The control group included 30 newborns, in which infectious and inflammatory diseases were refuted. Examination and treatment of patients with NS was carried out in accordance with modern international guidelines and recommendations. Results and discussion. Based on a comprehensive clinical and paraclinical examination of neonates of the main group, it was found that 25 (28.7%) newborns suffered from early sepsis, respectively, the remaining 62 (71.3%) patients had late NS. According to the severity of the condition, 76 (87.4%) children of the main group included in the study required intensive care, which was provided in the neonatal intensive care unit. The average value of procalcitonin in the main observation group was 2.53±0.33 ng/ml, respectively, in the control group - 0.24±0.04 ng/ml (p<0.05). The mean values of creatine phosphokinase, MB fraction and troponin I in the main observation group were 58.44±2.39 U/l and 0.33±0.05 ng/ml, respectively, in the control group - 41.74±2.45 U/l and 0.04±0.01 ng/ml (p<0.05). Conclusions. Generalized infectious-inflammatory process in neonates is accompanied by increased activity of cardiotropic biochemical markers. The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The research protocol was approved by the Local Ethics Committee of the institution mentioned in the work. Informed consent of the children’s parents was obtained for the research. No conflict of interests was declared by the authors.
The results of a study of psychoemotional and psychosomatic status in a group of interns who are trained in an internship in the specialty "Pediatrics" are presented. It is established that changes ...in the psychosomatic status and personal characteristics of interns have a significant negative impact on the results of their training.In conducting the survey of interns-pediatricians found average levels of personal anxiety, extraversion and neuroticism. It should also be emphasized that signs of autonomic dysfunction were diagnosed in 65.0% of interns. The results of the final certification of interns were positively associated with their level of motivation (r = 0.40, p <0.05) and the severity of autonomic dysfunction (r = 0.58, p <0.05). It was established a feedback between the results of certification with complaints of pain syndrome of various localization (r = -0.37, p <0.05), complaints from the cardiovascular system (r = -0.42, p <0.05) and the level of personal anxiety (r = -0.36, p <0.05).
Мета - провести порівняльний аналіз ефективності етіотропного лікування та підтримувальної терапії хворих на сепсис немовлят з альтернативним вмістом у сироватці крові C-реактивного білка для ...поліпшення індивідуалізованої терапії цієї когорти пацієнтів. Матеріали та методи. Проведено обстеження 56 новонароджених, які хворіють на неонатальний сепсис, у 1, 3 і 7-му добу захворювання. До І групи увійшло 25 хворих на неонатальний сепсис із рівнем у сироватці крові С-реактивного білка <20 мг/л, до ІІ групи - 31 новонароджений із сепсисом у сироватці крові С- реактивного білка >20 мг/л. Вміст С-реактивного білка в сироватці крові (мг/л) визначено методом імуноферментного аналізу на апараті «StatFax 303 / Plus». Отримані результати проаналізовано методами описової статистики, біостатистики та клінічної епідеміології. Використано точний критерій Фішера (Рφ) та критерій Стьюдента; достовірними прийнято результати за p<0,05 із тенденцією до достовірності за p=0,05-0,1. Результати. Встановлено, що у 20,0% новонароджених І групи та в 11,4% хворих ІІ групи (Рφ>0,05) змінювалось етіотропне лікування у зв’язку з недостатньою ефективністю попередніх двох курсів. У хворих І групи визначався вищий ризик необхідності в повторному перегляді складу антибіотикотерапії: співвідношення шансів (OR) =1,9 (95% довірчий інтервал (95% СІ): 0,8-4,3), атрибутивний ризик (AR) = 16,0%. Практично всі пацієнти І групи були на кисневій підтримці, ризик реалізації цієї події в них був достовірно вищим порівняно з дітьми ІІ клінічної групи: OR=2,7 (95% СІ: 1,2-6,6). Новонароджені ІІ групи порівняно з малюками І групи менше часу отримували стаціонарне лікування, шанси виписатися зі стаціонару до 20-ї доби в них були вірогідно вищими: OR=5,7 (95% СI: 1,85-17,32). Кращу ефективність стандартного лікування сепсису новонароджених у ІІ групі за частотою виписки зі стаціонару до 20-ї доби показало зниження AR реалізації події, який становив 15,4%. Висновки. Хворі І групи удвічі частіше отримували третій курс антибіотикотерапії. Немовлята ІІ групи частіше потребували комбінованої антибактеріальної терапії за дещо коротшого курсу, а також швидше одужували з випискою кожного п’ятого немовляти до 20-ї доби. На тлі відносно вищого вмісту в сироватці крові С-реактивного білка стандартне лікування новонароджених було ефективнішим і дало змогу на 79,3% збільшити відносний ризик швидкого одужання, при цьому мінімальна кількості пролікованих хворих становила 1,3. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Мета - розробити просту, констеляційну клінічну систему оцінки тяжкості перебігу гострого тонзилофарингіту (ГТФ) у дітей для оптимізації етіотропного лікування шляхом зменшення необґрунтованої ...антибіотикотерапії. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 102 дитини з ГТФ. Використовували розроблену шкалу оцінки тяжкості перебігу ГТФ. Оцінку клінічних симптомів із калькуляцією балів здійснювали щодня, упродовж 7 діб стаціонарного лікування. З метою порівняльного аналізу, як «золотий» стандарт використовували оцінку симптомів ГТФ за шкалою McIssac. Для верифікації стрептококової етіології ГТФ, застосовували швидкий тест виробництва «Dectra Pharm» (Франція) - Стрептатест. Результати. Показники діагностичної цінності розробленої шкали тяжкості у встановленні стрептококової етіології ГТФ (оцінка ≥45 балів) перевищують оцінку за шкалою McIsaac (сума балів ≥4), чутливість - 85,7% (проти 77,1%), специфічність - 76,1% (проти 31,3%), позитивна передбачувана цінність - 78,2% (проти 52,8%), негативна передбачувана цінність - 84,2% (проти 57,7%). Сумарна оцінка за шкалою тяжкості (≥45 балів) значно підвищує ризик ГТФ, спричиненого БГСА: відношення шансів (ВШ) - 19,0, відносний ризик (ВР) - 4,94, атрибутивний ризик (АР) - 0,62. Сумарна оцінка ≥35 балів на 3-тю добу стаціонарного лікування, асоціює зі статистично вірогідним ризиком відсутності стрептококової інфекції ротоглотки: ВШ - 2,3, ВР - 1,45, АР - 0,2. Висновки. Розроблена шкала тяжкості перебігу ГТФ дає змогу впродовж перших 3 діб статистично достовірно виявити виразніший запальний процес, викликаний Str. pyogenes, та оптимізувати тактику етіотропної терапії. Особливо корисною ця констеляційна система є в умовах обмеження ресурсів і неможливості застосування швидких Стрептатестів, за сумнівних або суперечливих результатів оцінки за шкалою McIsaac або ж у разі застосування стратегії відстроченого призначення антимікробних засобів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Дослідження бронхіального ремоделінгу та ролі процесів ангіогенезу в ньому наразі є актуальними для виявлення фенотипових особливостей перебігу бронхіальної астми в дітей і потребують подальшого ...вивчення для розроблення профілактичних та лікувальних заходів. Мета - для оптимізації лікувально-профілактичних заходів при персистувальній бронхіальній астмі (пБА) у дітей визначити клінічно-анамнестичні особливості її фенотипу з урахуванням накопичення в дихальних шляхах медіаторів неоангіогенезу (фактора росту ендотелію судин - VEGF, матрична металопротеїназа-9 - MMP-9) як маркерів ремоделінгу бронхів. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 116 дітей, хворих на пБА, віком від 6 до 17 років (середній вік - 11,6±0,29 року), з тривалістю захворювання 4,9±0,38 року. Сформовано три клінічні групи: І група - 37 дітей, хворих на пБА, із показниками VEGF >80,0 нг/мл та ММР-9 >5,2 нг/мл у надосадовій рідині мокротиння; ІІ група - 41 дитина з перевищенням одного з наведених маркерів; контрольна група - 38 пацієнтів зі значеннями даних біомаркерів, нижчими за медіанні (VEGF <80,0 нг/мл і ММР-9 <5,2 нг/мл). За основними клінічними характеристиками групи спостереження були порівнюваними. Результати. Показано, що неконтрольована пБА (сума балів >20) упродовж чотирирічного спостереження найчастіше спостерігалася в дітей І і ІІ груп, а вказівки на недостатній контроль пБА засвідчили вірогідний ризик розвитку структурних змін бронхів: відношення шансів (ВШ) - 2,23 (95% довірчий інтервал (ДІ): 1,2-4,1), відносний ризик (ВР) - 1,5 (95% ДІ: 1,0-2,2), абсолютний ризик (АР) - 22%. Тяжкий перебіг пБА також асоціювався з ризиком формування ремоделінгу бронхів із накопиченням в їхньому просвіті медіаторів ангіогенезу: ВШ - 2,2 (95% ДІ: 1,1-4,52), ВР - 1,42 (95% ДІ: 1,0-2,5), АР - 19%. Накопичення маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах при БА в пацієнтів І і ІІ груп асоціювалося з переважно еозинофільним фенотипом захворювання. Водночас у хворих із низьким вмістом маркерів ремоделінгу бронхів у мокротинні (контрольна група) були кращі шанси досягнення повного контролю над симптомами пБА порівняно з дітьми з високим (загальний абсолютний ризик - 19,0%, загальний відносний ризик - 45,1%, мінімальна кількість хворих, яких необхідно пролікувати для отримання позитивного результату, - 2,2) і середнім (загальний абсолютний ризик - 10,2%, загальний відносний ризик - 30,6%, мінімальна кількість хворих, яких необхідно пролікувати для отримання позитивного результату, - 3,2) вмістом у мокротинні факторів ангіогенезу. Висновки. У пацієнтів, хворих на пБА, накопичення у просвіті дихальних шляхів маркерів ремоделінгу бронхів асоціювалося з тяжчим неконтрольованим перебігом астми та гіршими шансами досягнення контролю над захворюванням. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Гострий тонзилофарингіт (ГТФ) у дітей є актуальною і до кінця не вирішеною проблемою, яка має міждисциплінарне значення, що потребує оптимізації діагностики та лікування для поліпшення прогнозу ...захворювання та якості життя дітей. Мета - оптимізувати тактику лікування дітей, хворих на ГТФ, шляхом доповнення комплексу терапії препаратами протизапальної та імуномодулювальної дії з оцінкою клінічних та імунологічних маркерів ефективності запропонованого лікування. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувала 51 госпіталізована дитина з клінічним діагнозом ГТФ. Усім дітям проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження із визначенням у сироватці крові С-реактивного білка (СРБ) на момент госпіталізації до стаціонару, а на 7-му добу лікування оцінено сироваткову концентрацію інтерлейкіну (ІЛ) -4, -6, -8, фактора некрозу пухлин α (ФНП-α) та інтерферону-γ (γ-ІФН) як маркерів ефективності терапії. Випадковим методом поділено хворих на дві клінічні групи: І групу сформували 28 пацієнтів (середній вік - 8,0±0,9 року, частка хлопчиків - 53,5±6,1%), хворих та ГТФ, які в комплексній терапії отримували комбінацію стандартизованого екстракту Pelargonium sidoides EPs® 7630 (Умкалор) і комплексного гомеопатичного препарату Тонзилотрен у вікових дозах згідно з інструкцією до препаратів. Решта 23 дитини сформували другу (ІІ) клінічну групу з ГТФ (середній вік - 8,7±1,0 року (p>0,05), частка хлопчиків - 56,5±8,3% (p>0,05), які в аналогічній комплексній терапії не отримували наведеної комбінації і виступали групою порівняння. За основними клінічними характеристиками групи були зіставлювані. Результати. Отримано достовірно кращі результати лікування хворих на ГТФ дітей у І групі пацієнтів (комбінація препаратів Умкалор та Тонзилотрен) у комплексній терапії, доведені наявністю статистично достовірних шансів легшого клінічного перебігу захворювання на 3-тю добу лікування (оцінка тяжкості ГТФ - <26 балів): атрибутивний ризик - 59,8%, відносний ризик - 2,8 (95% ДІ: 1,1-7,2), співвідношення шансів - 25,6 (9,0-72,6). Ефективність запропонованої терапії підтверджено на 7-му добу лікування вірогідно нижчим вмістом у сироватці крові прозапальних маркерів ІЛ-8 (15,2±5,4 проти 37,6±7,6 пг/мл) та γ-ІФН (21,8±2,3 пг/мл проти 30,0±1,2 пг/мл) порівняно зі стандартним лікуванням, а також удвічі меншою концентрацією ФНП-α (2,1±0,5 пг/мл проти 4,5±2,5 пг/мл). Застосування комбінації препаратів Умкалор та Тонзилотрен супроводжувалося статистично вірогідним зниженням ризику збереження високої сироваткової концентрації прозапальних цитокінів (СРБ >10,0 мг/л, γ-ІФН та ІЛ-8 >10,0 пг/мл) щодо аналогічного стандартного лікування: зниження абсолютного ризику - 20,8%, зниження відносного ризику - 32,3% при мінімально необхідній кількості хворих - 3,1. Висновки. Застосування в комплексному лікуванні дітей, хворих на гострий стрептококовий і нестрептококовий тонзилофарингіт, комбінації стандартизованого екстракту Pelargonium sidoides EPs® 7630 (Умкалор) і комплексного гомеопатичного препарату Тонзилотрен показало кращу ефективність порівняно із застосуванням тільки стандартного лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Проблема своєчасної діагностики та вибору індивідуалізованих лікувальних заходів при пневмонії в дітей за роки пандемії COVID-19 набула особливої гостроти, зокрема, щодо прогнозування ризику тяжкого ...перебігу захворювання, що спонукало до пошуку нових неінвазивних методів діагностики верифікації запалення легеневої паренхіми. Мета - підвищити ефективність діагностики позагоспітальної пневмонії в дітей на основі аналізу діагностичної цінності методу багатопараметричної поляризаційно-фазової мікроскопії полікристалічних плівок легеневого експірату в аспекті диференційної діагностики відносно пацієнтів з інфекційно-запальними захворюваннями верхніх дихальних шляхів. Матеріали та методи. У Чернівецькій обласній дитячій клінічній лікарні обстежено 98 дітей, хворих на інфекційно-запальні захворювання респіраторного тракту, зокрема, 64 пацієнти, хворі на пневмонію, та 34 дитини, що страждали на інфекційно-запальні захворювання верхніх дихальних шляхів. Забір біологічного матеріалу у хворих проведено в першу добу госпіталізації. Дослідження структури лазерно-поляриметричних зображень легеневого експірату виконано в традиційному розташуванні Стокс-поляриметра. Для кожного двомірного розподілу значень азимута поляризації зображення полікристалічних плівок легеневого експірату використано універсальний аналітичний статистичний підхід - визначення набору статистичних моментів 1-4-го порядків (середнє, дисперсія, асиметрія та ексцес). Отримані результати проаналізовано з використанням методів клінічної епідеміології. Результати. Встановлено значення азимута поляризації та гістограми їхніх значень для зображень зразків легеневого експірату обох груп дітей. Порівняльний аналіз отриманих даних підтвердив, що обидва зразки характеризувалися оптичною неоднорідністю у вигляді зростання чутливості поляризаційного картографування зразків легеневого експірату. Також виявлено зростання оптичної анізотропії полікристалічних плівок легеневого експірату пацієнтів, хворих на пневмонію. Отримані показники усіх статистичних моментів для верифікації пневмонії володіли високою чутливістю, що перевищувала 98%, та достатньою специфічністю. Висновки. Встановлено достатню діагностичну цінність методу багатопараметричної поляризаційно-фазової мікроскопії легеневого експірату, що може використовуватися у верифікації запалення пульмональної паренхіми в дітей відносно пацієнтів, хворих на інфекційні запальні ураження верхніх відділів респіраторного тракту. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
PDF
